Сторінка:Михайло Возняк. Історія української літератури. Том I. До кінця XV віку. 1920.pdf/266

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

один з характером простого поучення, представником якого являється Теодосій Печерський, і другий з характером риторичної, урочистої, панеґіричної проповіди з представниками: митрополитом Іларіоном, Климом Смолятичем і Кирилом Турівським. Українська аґіоґрафія вийшла з київського Печерського манастиря і завершилася в давнім періоді нашої літератури Київопечерським Патериком. В тодішнім аґіоґрафічнім письменстві зайняв почесне місце своєю великою літературною індивідуальностю Нестор як автор двох житій. Реліґійні потреби задоволяло також паломниче письменство, викликане паломництвом. Почин цьому письменству дав український ігумен Данило в своїм Ходженні, однім з найцінніших середновічних описів святої землі.

Спільну творчість княжо-дружинної кляси й духовенства бачимо в наших тодішніх літописах, замітних з того погляду, що вони найкраще й найвсесторонніше відбили в собі тодішнє життя української суспільности, її змагання й ідеали.

Ідеї давньої літератури. Як реліґійний елемент має рішучу перевагу в давній українській літературі, так цьому відповідає і провідна ідея того часу: ширення христіянства й поглиблення моральности серед української суспільности. Одначе христіянські ідеї братолюбства, милосердя і справедливости набирають в поученнях громадянського забарвлення: вони приспособлені до тодішніх суспільно-політичних відносин. Які ідеали ворушилися в серцях кращих представників княжо-дружинної кляси, бачимо з Поучення Володимира Мономаха дітям.

Хоча в порівнянні з провідною ідеєю всієї літератури давнього періоду — христіянізацією і моралізацією української суспільности провідні суспільно-політичні ідеї немов сходять на другий плян, все таки вони сильно підкреслені в нашій давній літературі, головно в літописах і історичних оповіданнях; любов до рідної землі, дбалість за її добробут, радість з її щасливих хвиль, успіхів і побід, смуток задля її нещасть, невдач і поражок — це все пробивається і з давнього українського поучення і посланія, і з житія і Паломника, і з инших творів давньої-української літератури, в першій мірі з Слова про похід Ігоря