Анґлїйське військо прийшло до Бех-аль-Джуґура ві второк 26 лютого, в обід. Се були резерви; вони може з місяць тільки, як рушили з берегів Альбіону, а тиждень як пішли в похід. В перше були вони на війнї; Бех-аль-Джуґурцї були перші вороги, котрих вони надибали. Капітан Годж, що був за витажка у сьому маленькому війську, де разом з погоничами, з крамарями, з кухарями не було й двіста чоловіка, післав сурмача з білим парляментарським прапором сказати Джуґурцям, аби піддались доброю волею.
Але Джуґурцї не схотїли. Вони навіть не пустили у своє село товстого, червонопикого сурмача і товмача — рудого дядька, на-пів Жида, на-пів Араба. Вже заздалегідь зайшли до них звістки, що кляті бузувіри „Інґлїзи“ прийшли руйнувати оселі правовірних. Крамарі, що їхали інодї через село, розповідали всякі страхи про них, про попалені села, зруйновані
