риж або Берлин. Розставили кругом вартових, чистили збрую, згадували рідних і милих, не спав нїхто. Капітан з ляйтенантами сидїв за північ; оповіданя про війну, про битву з Індийцями, Зулусами, Бурами йшли без кінця, і під їх впливом оповідачам здавало ся, що вони вже старі вояки — що то вони бились і з Індийцями і з Сипаями, і з усякими страхами. Ляйтенанти бачили себе ґенералами.
Другого дня ще не сьвітало, а все давно прибралось. Джуґур стояв над невеличкою річкою, серед безкраєго степу. Зелені купи дерев, жовті поля, лани, гаї виразно ясували ся серед рудого степу, на котрому тілько де не-де росли маленькі кущики буряну, сухі, сірі, густо запорошені. Глиняні береги річки ішли згористо, вкриті лататєм, густою травою; кущі нахилили своє гілє, купаючи в прозорих хвилях листє, тут дрібне, там широке, лапасте. Берегом межи зеленими садками, під широким листєм пальм та бананів, немов під зеленими наметами, виглядали соломянні покрівлї маленьких хаток, межи хатами городи, а дальше широкі лани і паші, то ясно зелені, то темні, то жовті-золоті. На селї було рідко кого побачиш по-дню — там пусто і тихо, за те на
