яскравий, незвичайно інтересний, і з сеї сторони зовсім не освітлений досі епізод — наше Запороже, з його „курінями“, спільними вояцькими домами, з його сексуальною моралею, засудженнєм родинного житя, вилученнєм жіночої половини, і т. д. Сі незмірно інтересні подробиці толкувались нераз як впливи західно-европейських рицарських брацтв-орденів (так як парубоцька громада впливами міщанських церковних брацтв!). Тим часом вони повинні бути поставлені в ряд з мужеськими орґанізаціями, такими як ми бачимо у ріжних воєвничих племен. Тоді, в сих студіях, стане питаннє, наскільки стара ся орґанізація? Чи вона була тільки відсвіжена в козацькій добі, в котрій очевидно відіграла велику ролю — в орґанізації козацтва; чи нема її прецедентів в добі княжій, в орґанізації дружини напр.? Що могло звідси задержатись в пізнійшім часі, і що могло бути ще давнійшого — з епохи розселення? Чи напр. і сліди боярської умички в весільнім обряді не належало б звязати з практикою вояцьких домів, в тім роді напр. як оповіджене вище, на с. 154, про Пеляв.
Я не можу тут поглублювати сеї теми, яка вимагає детального студіювання матеріялу, і спішу взагалі закінчити сі замітки. Підчеркну, що і у нас, як взагалі в соціольоґії и етнольоґії останніх десятиліть XIX в., увага дослідників була скуплена головно на відносинах сексуальних, і за ними в тіни зіставались явища нераз навіть більш інтересні з погляду соціяльної еволюції. Поруч весільного рітуалу, якому стільки було присвячено праці, дуже мало уваги звертано на похоронні обряди, культ предків і т. ин.: се було в плянах пок. Чернишова, але ніхто не перейняв їх по його смерти. Далі, дуже важні колєктивістичні елєменти в орґанізації праці і господарства — теж тільки принагідно досі зачіплювані. Все се вимагає не тільки студій, але і збирання матеріялу в найбільш законсервованих, меньше зачеплених останніми бурями частинах нашої теріторії. Я був би рад, коли б вище поданий огляд ріжних форм суспільного пожитя і орґанізаціі на низших стадіях цівілізації дав би імпульс і нашим етноґрафам пошукати останків і слідів анальоґичних явищ на Україні.
Поправки: на с. 22 надруковано Узулє: Ізулє; на с. 50: Мена, треба: Мапа; на с. 119: Nollis — Massai, треба: Hollis — Masai.
