мала до двох десятків німецьких видань, переведена була на всі культурні мови — в тим числі й на українську, двадцять літ тому, і ще раз була передрукована останніми роками,[1] — і без сумніву буде ще довго заховувати свою популярність.
Вона повинна, і буде читатись, як оден з клясичних творів соціялістичної літератури. Але не повинна служити головним чи виключним джерелом для знайомости широких кругів громадянства з сими незвичайно важними для кожної свідомої людини питаннями. І коли в українськім письменстві досі не було иньшого підручника на сю тему, то про се тільки можна пожалувати. Бо при всіх тих визначних прикметах, які досі надають книжці Енґельса таке поважне місце навіть в німецькій популярній літературі, — незвичайно богатій всякими писаннями на сю тему, ся книжка навіть в момент своєї появи не вповні надавалась на свою ролю підручника по сим питанням, а тепер, по стількох літах, і поготів.
Перед усім, з великої, поставленої собі теми, вона спиняєть ся тільки на деяких питаннях: властиво тільки подруже і рід досить докладно в ній обговорені, і то в досить тісних межах (напр. про словянське житє в сій книжці нема нічого). Далі, як автор сам зазначив на титулі своєї книги, він в основу її положив „досліди Люіса Морґана“, головно його капітальну працю про „старинну суспільність“ (Ancient Society). Властиво спопуляризував її, доповнивши відомостями про Кельтів і Ґерманців, і поставив в тіснійший звязок з Марксовою і своєю системою „матеріялістичного розуміння історії“. Власне сим „матеріялістичним розуміннєм історії“, котре Морґан виявив в розсліді розвою людської громади, він і викликав в Марксі та Енґельсі бажання використати результати його розсліду і ввести їх в перспективу суспільної еволюції, подану в їх працях, — зробити з неї першу, вступну частину історії людського громадянства з матеріялістичного, економичного становища. Се завданнє Енґельс і виконав своєю книжкою по смерти свого великого товариша.
Тим часом Морґанова система, хоч як талановито сконструована, в тій части, де вона давала образ загальної еволюції громадянства, була не більше як гіпотезою, цінною і користною в розвою науки — те що називаєть ся „робочою гіпотезою“, яка помагає розібрати ся в зі-
- ↑ „Фрідріх Енґельс, Початок родини, приватної власности і держави, на підставі дослідів Л. Г. Морґана“, виданнє Українсько-руської Видавничої Спілки у Львові, 1899 (Лїт-Наукова Біблїот. ч. 275). Передрук, під таким самим заголовком, вийшов накладом „української федерації американської соціялістичної партії“, Ню-Йорк, 1919.
