Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

трий я прочитав незабаром у россійському перекладі.

Коли й на мене, як на всякого підрістка, наскочила охота писати поезіі, то пробував я йіх писати і по россійському і по украйінському, і тепер памятаю, як я, вже побачивши, що орігінальний поет з мене не виходить, узявсь за переклади, та мучився, перекладаючи Горацієву De arte poëtica на украйінське, тоді як переложив далеко лекшу Beatus ille, qui procul negotiis на россійське.

Росказую я це все далеко довше, ніж слід би на міру цих споминів, не для того тільки, що б показати ту основу, на якій виросло моє украйінство індівідуально, а й для того, щоб подати зразок типічного виховання полтавського молодика в ті часи, коли не було ще в тих сторонах спеціяльноі національноі тенденціі, ні московськоі, ні украйінськоі. Правда, вже з