ториј сам не був свідком всіх тих діл, про јакі ми росказујемо, наша повість про те, шчо ми бачили і пережили в школьному ділі на рідніј крајіні, — згодитьсьа хоч би дльа того, шчоб прирівньати причини першојі заборони украјінськојі мови в Россіјі з најновішоју через тој закон, шчо видав цензор Александ II Освободитель по указу Михајіла І Доносительа. Замітим однако, шчо в школах украјінська мова була заборонена шче з самого 1863 р., з причин, шчо про јіх говорить і та статьтьа, витьаг з которојі (з легенькими одмінами) іде оце далі.
1872 року в кијіві појавилосьа друге виданьньа перегльаду физичнојі географіјі під заголовком Де-шчо про світ Божий, а також друге виданьньа Бајок д. Леонида Глібова.
Дві Кијівські книжки старі знакомі: перші виданьньа јіх повиходили шче в 1863 р., і з того часу книжки ці мали дуже чудну дольу, тісно звьазану з долеју украјінського діла в останьні роки.
Рік 1862-ј був часом самого гарьачого повстаньньа украјінофільського духу в Россіјі, котриј мав собі органом Петербурську „Основу.“ У ніј-то д. Костомаров закликав пубкику і литераторів украјінських покинути, або хоч не довольньатись тільки літературним ділетансьтвом, панськоју потіхоју з лирики і стихів на мужицькіј мові; він закликав взьатись за поміч народові в јого освіті і виготувати дльа украјінського народу книжки наукові на јого мові. Дльа виданьньа таких книжок д. Костомаров відкрив при редакціјах Петербурських і Московських часописеј збір грошеј, а украјінська громада в Петербурзі, споможена і великоруськими літераторами та музикантами, зробила кілька літературно-музикальних вечерів. Збір грошеј по листам і через концерти дав дуже швидко на це діло коло 5000 р. і коштовиј бік діла можна було вважати ставшим на тверду земльу. У д. Костомарова і др. були в руках і кілька кни-
