Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/111

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

теж говорили про поступ, цінні головно тим, що вони звернули увагу на поступ в усім людськім роді, в усій людности.

Справді, коли брати лише долю окремих народів, то можна часто не тілько не бачити поступу, але навіть бачити погіршенє сеі долі, бо иноді бувало, що цілі народи діставали ся в неволю чужим, або й зовсім гинули. Але коли оглянути долю всіх народів на землі, бодай від тоді, від коли можна мати писані спомини про ту долю, то певно завважаємо, що тим часом, як серед одного народу поступ иноді переривав ся, то він усе таки йшов серед инчого, або що поступ з одного боку спиняв ся серед якого народу, та йшов тілько з другого боку, а серед другого було на-виворот, аж поки потім один нарід не навчив ся від другого того, в чім він лишив ся з заду. З огляду долі всіх народів ми бачимо, що помалу народи в загалі зближають ся одні до одних, виробляють із себе ніби одну громаду, передають один одному своі вигади й думки так, що виробляє ся з окремих народів дійсне людство, в котрім поступ не може перестати навіть найгіршими часами.

От напр. поступ наук дуже спинив ся був, коли на Римлян і Греків почали нападати дикі народи та позавойовували йіхні краіни. Але в цілім людськім роді поступ не переривав ся, бо навіть ті дикі народи навчили ся богато