люде скрізь орудували в найдавніщі часи та орудують ще й доси деякі дикі народи, і поглянути на величезні струменти й машини, котрими орудують тепер Европейці, аби допевнити ся, який великий поступ зробили люде, — бо як видно зо старих могил, що йіх учені люде роскопали, то і в Европі колись люде не знали инчих інструментів, окрім камінних ножів, доліт і такого инчого. Вже коли порівнати з інструментами диких людей ті, що мали Єгиптяне, Вавилонці та инчі стародавні народи, що придумали способи кувати мідь і залізо, виробили ткацький варстат і водочерпальні машини, водяний млин і таке инче, то видно чималий поступ. А в середні віки вигадані були вітряний млин і досить складні машини з зубчастими колісцями (напр. ті, що є в часовниках і дзиґарях). Новими-ж часами придумано скору ткацьку машину (Анґлічанин Аркрайт, 1732–1792), шарову машину (Анґлічанин Ватт, 1736–1819), паровіз (Анґлічанин Стефенсон, 1812), пароплав (Американець Фультон, 1815), елєктричний телєґраф (Американець Морс, 1844) і такі инчі, котрі зовсім змінили всі способи виробів і зносин межи людьми.
Сей бік поступу зве ся поступ інструментовий, або технічний. Він був би неможливий, як би не було поступу наукового. Про науковий поступ ми вже
