Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/115

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Коли говорить ся про вік людський, то не треба брати на примір окремих старих людей, котрі то сям то там живуть по 100 років і більше, а треба вирахувати середній вік людей в якійсь краіні. Учені люде роблять се так, що рахують кілько що року вмирає людей на кожду тисячу душ людности в якій краіні. Отже виходить, що чим менче просвічена і гірше впорядкована яка краіна, тим більше в ній вмирає найперше дітей, а потому й дорослих від усяких слабостей, і через те середній вік людський стає коротчий. В Англіі не так давно взяли ся міські уряди, за порадою вчених людей, перебудовувати старі міста, аби було чисте повітрє робити широкі вулиці, заводити серед міста і навколо городи, будувати ліпші доми для бідних та вдержувати для них безплатних лікарів, давати йім дешевші або й безплатні ліки, — отже від разу, за яких 20, або й 10 років, показало ся, що в тих містах людей стало вмирати богато менче, значить: вік людський став довший. Коли подібно скрізь возьмуть ся за працю, то й скрізь буде так само.

Тепер можна сказати що нові струменти й машини ще не служать усім людім, але більше богатшим. Тепер є сторони, як напр. у Галичині та в Росіі, де технічний поступ послужив навіть против бідних людей, що на фабриках і в копальнях живуть іще гірше, ніж колись жили с простого хліборобства і ще скор-