Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/122

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

чити час роботи, а далі впливати і на уряд, аби він виробляв закони на користь робітників. За фабричними робітниками пішли і хлібороби. В Ірляндіі вони склали велику спілку, котра змагає до того, аби панська земля перейшла на власність сільських робітників. Пізніще соціялісти ріжних краін дійшли до думки злучити свою працю і в 1866 р. була заложена Межинародна Робітницька Спілка, до чого найбільше прислужив ся німецький учений Кароль Маркс (1815–1882 р.). Ся спілка скликала що року послів від робітницьких спілок із ріжних краін на ради про робітницькі справи. Хоть від 1874 р. Межинародна Робітницька Спілка перестала істнувати, але за те в ріжних окремих краінах робітницькі спілки розросли ся і вони часом устроюють і межинародні зйізди, загальні, або по реміслам і вже добивають ся змін порядків на користь наймитам, тим більше, що на поміч наймитам стає богато просвічених і добрих людей із більше маючих станів.

Через те все вже богато держав европейських і американських установили закони про вменченє роботи жінок і дітей, про плату робітникам за каліцтво, про надгороди йім на старість, а недавно англійська державна рада по части згодила ся на волю робітників, котрі хотять, аби на фабриках не роблено більше як 8 годин у день, і встановила осьмого-