динну роботу в фабриках державних і в копальнях. На сім певно справа не стане і колись таки дійде до того, що властиво наймитів не буде, а всі будуть мати землю, чи струменти й машини до праці, то окремо, то спілками і громадами.
В державних порядках у европейських народів также настали зміни, що майже скасували неволю. Тепер в усіх европейських державах, окрім Турціі та Росіі, признано, що державними справами мусять управляти не лише царі та поставлені ними урядники, але й сама людність, котру ті справи найбільше обходять. Усюда в Европі, окрім Турціі та Росіі, державні уряди стали конституційними (уставними), то є такими, що урядники мусять поступати по уставу, по законам, виробленим за згодою виборних народних послів, а деякі держави (Швайцарія, Франція) управляють ся зовсім виборними урядами і звуть ся через те республіками (річ публична, спільна). В Америці майже всі держави, заложені европейськими виселенцями, стали республіками. (Про республіканські порядки у Швайцаріі ми написали осібну книжечку Швайцарська республіка). Окрім того скрізь по конституційних державах признано право особам і спілкам подавати свій голос у всіх громадських справах на зборах (вічах), друком, через петиціі до урядів і инакше.
