Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/127

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Тепер в Европі черга на вільні державні порядки приходить на Росію, до котроі належить і наша Украіна. Тут у середні віки по всіх містах були віча, без котрих князі не могли робити нічого важного в державних справах. Пізніще в тих руських краінах, що увійшли в литовську, а потому й польську державу, такі віча були скасовані і замінені панськими (шляхетськими) радами або соймами, краєвими і державними, котрі зовсім переважували королів, так що польсько-литовсько-руська держава була власне панською республікою. В тих же краінах, що увійшли в московську державу, були ради станів, або земські собори, с послів від попів, панів і міщан. А по степах, наших украінських і московських, де осіли козаки, справами орудували козацькі ради, що були майже республіками, хоть признавали над собою зверхню власть королів польських або царів московських. Від тоді як наші козаки й инчі Украінці, розлючені панами та духовними польськими, перейшли до царів московських, то сі царі взяли перевагу і помалу забрали більшу частину польськоі держави, тай заложили велике цісарство Россію.

Тому зо 200 років російські царі почали ломити всі вільні державні порядки по своіх землях, так як се робили королі й по инчих европейських землях, напр. у Франціі та Ав-