Так думка про поступ обіймає чим раз більше всіх просвічених людей.
Правдивість думки про поступ допевняє ся самим зростом сеі думки, бо в зрості сім также видно поступ с часами. Так думки стародавних людей про райські віки назад них, були вже поступом у порівнаню с попередними, бо ті думки показували, що люде вже почали розбирати своє житє і бажати чогось иншого. Поступом против сих думок була старо-персидська віра про те, що втрачений рай знов верне ся, бо та віра давала людям надію на ліпшу долю і навчала йіх бороти ся против лиха та неправди, поки той рай верне ся. Жидівські думки про йіх будуще райське царство, хоть були вужчі від персидських, але розвили особливо думки про справедливість і милость у тім царстві, що мусить настати, і тим самим навчали, що справедливість і милость є обовязок для кождоі громади. Християнські учителі розширили заповіди про справедливість і милость, вироблені давніще і навчали, що лише виконуючи власне ті заповіди, людина може заслужити собі царство небесне. Окрім того деякі с тих учителів показали поступ у зрості думок про віру від стародавних віків до Ісуса Христа. Гуманісти звернули людську увагу від виключноі думки про небо также і на землю, до громадських порядків, підняли в людях пошану до своєі вла-
