ми!“ (Завважмо, що жидівські вірші були в тім, що одна думка висказувалася на два способи. Найліпше се видно у псальмах). Бо з Сіона прийде наука і слово Єгови з Єрусалиму, він буде судя над народами і купі народів накаже своі присуди. І покують вони з мечів своіх чересла до плугів, а зо спис своіх ножі до садів. Один нарід не буде знимати меча проти другого і не знатимуть вони більше війни“. (Ісаіі, голова 11, ст. 1–4. Таке саме написано і в пророка Михея, гол. 4, ст. 1–4.) Трохи далі, подібне житє обіцяє ся тоді, коли обновиться царство Давидово.
„Вийде гиляка від пня Єссея (батька Давидового), паросль побіжить від єго кореня; на ній ляже дух Єгови, дух мудрости й розуму, дух поради й сили, дух знаня й страху перед Єговою; він буде радо бояти ся Єгови; він не буде судити по поверховним ознакам, не буде робити вироків по чуткам, але судитиме слабших по правді і даватиме вироки по справедливости для простіщих людей. Він битиме краіну лозою свого рота (словом) і духом губ своіх вбиватиме злочинця, і правда буде поясом єго стегон, а вірність поясом єго боків. Тоді вовк житиме побіч вівці, пантера ляже коло козеняти, молодий віл, молодий лев, і ситий баран житимуть у купі, корова буде пастися коло ведмедя і йіх діти лягатимуть у купі, і лев йістиме солому, як і віл. Дитин-
