Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/42

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

яне витовмачували єго так, що воно тичить ся до того царства. Воно находить ся в книзі пророка Езекііла.

Пророк говорить про головну річ для всіх біблійних книг, про те, як Ассирійці та Вавилоняне зруйнували жидівські царства, і як потім Яве, змилосердивши ся, обновив царство в Єрусалимі, — але як звичайно в пророцьких книгах, пророк говорить про се, що ніби воно має ще бути, він ніби се прорікає на перед. Між инчим там сказано таке:

„Рука Єгови торкнула мене і повела мене у вітрі (у Жидів слово ріях значило і вітер і дух) і поставила мене серед рівного поля, що все було вкрите кістками… і вони були всі сухі. І він мені сказав: „сине чоловічий (чоловіче!), чи можуть ожити сі кістки!“ І я відповів: „пане, Яве, се ти знаєш!“ Потім він мені сказав: „гукай (пророкуй) над сими кістками і скажи йім: ой ви, кістки сухі, слухайте слово Єгови! Ось що каже пан, Яве, сим кісткам: „дивіть ся, я впущу в вас дух, аби ви жили, я накладу на вас нерви, вкрию вас мнясом, обгорну вас шкірою, вкладу в вас дух, аби вижили і признали, що я — Яве“.

„І я гукав, як було звелено мені, і став великий шум, поки я гукав, і с троскотом кістки сцілили ся одна з одною. Дивлю ся, а на них нерви; потім вони покрили ся мнясом, а зверха огорнула йіх шкіра, але не було в них духа. Тоді він (Яве) сказав мені: