дасть кождому по ділам єго: тим, що постійністю в добрім долі шукають слави, чести і безсмертя, дасть житє вічне; а тим, що впирають ся і не покоряють ся правді, а віддають ся неправді, дасть ярість і гнів (Лист до Римлян, гол. 2, ст. 2, 5–8). Апостол Павло думав, що Христос повинен знов прийти дуже швидко (перший Лист до Коринтян, гол. 7, ст. 29). Апостол Павло ще говорив про те, що „наш земний дім ся халупка, розвалить ся, та що ми маємо від бога дім на небі, дім нерукотворений, вічний“ (другий Лист до Коринтян, гол. 5, ст. 1) і що він знав чоловіка, котрий був піднятий до третього неба — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, каже, бог знає, — що, він був піднятий у рай і чув незреченні слова, котрих людині не можна переповісти.“ (Другий Лист до Коринтян, гол. 12, ст. 2–5). В инчім місці апостол Павло говорить про вишній Єрусалим, в котрім ми будемо жити яко вільні сини, і котрий всім нам матір“ (Лист до Галатів, гол. 4, ст. 22–26).
Певно, для апостола Павла дім небесний, рай на третім небі і вишній Єрусалим було все одно, — місце, де житимуть праведні християне після царства Христового і суду божого.
В євангеліях говорить ся часто устами Ісуса про „царство боже“, або „царство небесне“, як воно зве ся в євангелію Матвія, —
