Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

котре „наближає ся до людей“ і для котрого люде мусять покаяти ся, але в ріжних місцях говорить ся про те царство не однаково. Так в євангелію Луки росказує ся, що як фарисеі спитали Ісуса, коли прийде царство боже, то він відповів йім: „не прийде царство боже примітним способом і не скажуть: ось, воно тут, або он там, бо царство боже в середині вас“ (Євангеліє Луки, гол. 17, ст. 20–21). Сі слова мусять значити, що царство боже в серці праведного. Так тепер дехто і розуміє сю справу. До такоі думки приводять і такі слова Ісуса в євангеліях як напр. що царство боже росте немов дерево з зерна, або немов хліб заквашений у діжці (Євангеліє Луки, гол. 13, ст. 18–21). Але побіч таких слів находимо й инчі, в котрих царство боже то осібне місце, де „живуть Авраам, Ісаак і Яков, і всі прироки і куди прийдуть праведні з усіх кінців світа і там ляжуть,“ як на пирі, і куди „господар не пустить неправедних, прогнавши йіх у друге місце, де буде плач і скрегіт зубів“ (Євангеліє Луки, гол. 13, ст. 21–29).

За те зовсім виразно говорять євангелія про воскресеніє мертвих і про те, як Ісус Христос, котрого вони звуть словами Син чоловічий, взятими с книги пророка Данила, де так звав ся образ жидівського народу, — прийде, після мук, смерти і воскресенія, знов на землю судити людей.