та діяволом і єго післанцями перед тим, як діявол буде поборений до решти, — і росказує про те яке буде пекло та описує подрібно який буде рай для праведних. Ось слова тоі книги, що говорять від імени апостола Івана:
„Діявол вкинений в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк (післанці єго, побіджені перед тим) і будуть мучити ся день і ніч во віки віків.
„І побачив я великий білий престіл і сидячого на нім (бога), від котрого бігло небо і земля, і не найшло ся для них місця. І бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед богом, і отворено книги; отворено ще инчу книгу, книгу житя, і суджено мертвих с того, що написано в тих книгах, по ділам йіх. І дало море мертвих, що в нім, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено йіх, кождого по ділам єго. А смерть і ад вкинено в озеро вогненне. А коли кого не найдено написаного у книзі житя, то вкинено єго в озеро вогненне. (Адом або Плютоном звали старі Греки підземного бога, що царював над підземною печерою с помершими, котру звали Тартаром. Християне стали і самий Тартар звати Адом).
„І бачив я нове небо і нову землю; бо перше небо і перша земля пропали, а моря вже більше не було. А я, Іван, бачив то святе місто, Єрусалим, що сходило від бога з неба. І чув я голос великий з неба, що говорив:
