а лише за підмогою осібних божих післанців.
Між инчими через се християнським учителям сучасне людське житє уявляло ся все таки в чорних барвах, як і старим, що складали оповіданя про залізний вік. Ось напр. як говорить про людей перед другим приходом Христа письмо, котре зве ся Другий Лист апостола Павла до Тимофія:
„Знайте, що в остатні дни настануть часи тяжкі, бо люде будуть самолюбці, сріблолюбці, пишні, горді, лайливі родителям непокірні, невдячні, безбожні, нелюбовні, непримірливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги доброму, зрадники, напастники, гордівники, що люблять більше роскоші, ніж Бога, що мають лице благочестивих, а від сили єго (божоі) відцурали ся (Другий Лист до Тимофія, гол. 3, ст. 1–5).
Треба нагадати, що такі достатні дни“, по апостольським писаням, були власне часи, коли жили самі перші християне, бо в листах апостола Павла і в євангеліях усе говорить ся, що кінець віку, коли Ісус Христос знов прийде на землю, буде так швидко, що не встигнуть навіть померти всі ті, що жили в часи єго першого приходу (Перший Лист апостола Павла до Коринтян, гол. 7, ст. 29; євангеліє від Луки, гол. 21, ст. 32; євангеліє від Матвія, гол. 24, ст. 34). Ті-ж часи, коли писали ся перші християнські книги, були
