Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/86

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Так скінчила ся в християнських краінах тяжка доба, котру звуть тепер середніми віками, а почалися нові віки. (Добу перед розваленєм римського царства на заході Европи у 476 р. після Р. Хр. звуть старими віками). Почали ж ся нові віки від часів, котрі звуть часами знаходженя нових частин землі, та новонародженя наук і вмілостей. Для християн, бодай для богатших та просвіченіщих найшли ся річи цікаві, окрім церковних: ремісла, торг, подорожі по чужих краінах, наука, вмілости, — житє стало не таке однакове, погляд на світ не такий мрачний. В житю видно було явну переміну навіть проти недавних ще часів, і переміну очевидно на ліпше. Особливо наука значно розширила ся і подавала надію на те, що буде ще розширяти ся. Через се все погляд на світове житє перемінив ся бодай у просвіченіщих людей. Добре видно сю переміну в словах одного з найбільше вчених людей того часу, Голяндця Еразма, що був якось монахом, але потім вернув ся у світ і посвятив ся наукам та письменству, при чім дуже висмівав сучасних єму попів і монахів та йіх грубе житє й неуцтво. Пишучи одному приятелеви про поступ у науках новими часами і рівнаючи йіх до недавніх, Еразм каже: „стає весело жити на світі!“ В сих кількох словах видно ясно переміну погляду на житє проти середньовіч-