і новими струментами праці“, і назвав свою головну книгу, в котрій він кладе основу новіщоі вільноі науки, опертоі на пробу, — „Новий Струмент“.
Як тілько гуманісти звернули так увагу на людське житє на землі, то зараз вони почали розбирати і громадські порядки, що в них лихого і стали думати про те, які повинні би бути добрі порядки і як би йіх завести. Деякі більше рішучі люде придумали цілий круг порядків, справедливіщих ніж теперішні і почали викладати своі думки про те. Аби вільніще було судити про готові вже порядки, ті люде стали писати в книжках так, що вже буцім то є такі краіни, де панують придумані ними порядки, та описувати ті порядки і при тім ставити против них теперішні. Приміром до таких книг служили старі грецькі та римські оповіданя про райські краіни, лише с тою відміною, що тепер і самі нові оповідачі про взірцеві краіни не вірили в те, аби такі краіни були, тай ніхто не міг тому вірити, між инчими через те, що тепер письменні люде знали вже усю землю. Тепер кождий, читаючи про такі взірцеві краіни, добре розумів, що се лиш та-
