Такий взорець вільности людей в справах віри, Мор показав дуже до річи саме перед тим, як по всій Европі через переміни в церковних порядках, що завели протестанти, ще за житя самого Мора, настали сварки межи католиками і протестантами і навіть серед ріжних протестантів межи собою, при чім одні одних били, мучили, палили, а світський уряд мішав ся до справ віри та силував підданих до своєі віри, опираючи ся на думку, що „чіє царство, того мусить бути і віра“. Сам Мор був покараний на смерть (1535 р.) за те, що яко міністер не схотів підписати закону, встановленого англійським урядом про те, що король має бути головою і в справах віри, так само як у світських справах. Та помалу й инчі писателі в ріжних европейських сторонах почали навчати, як Мор, що в справах віри мусить бути признана людям воля, і пізніще такі думки стали й законом у більше просвічених державах.
Але властиво книга Мора про Утопію цінна не сякими чи такими думками єго про ріжні державні порядки, а тим, що він звернув увагу на громадське житє на землі, що обсуджував се житє опираючи ся на вільний розум, а не на які церковні приписи, та виставляв против недоладних порядків на землі не царство боже або небесне, котре не залежить від людей, але взо-
