„Слава рідним нашим браттям!
Слава Сталіну навіки!“
ІІІ
І настали дні новітні,
дні відродження країни.
Так бува весною в квітні,
як минуться хуртовини,
як із неба сонце бризне
і пригріє світ ласкаво,
раптом жайворонок свисне,
оживуть дерева й трави.
І радіють сонцю люди,
почуваються братами,
і зітхають легко груди,
і шумить земля піснями…
О, тепер уже до лісу
не боїться Ясь ходити:
пан кудись утік до біса,
стало людям вільно жити.
В лісі йде — стрункі ялиці
прихиляються до нього
