Чи пристало вам блукати
в темнім лісі, як бандиту,
промінять ясні палати
на розбою стежку биту?
Гей, усе змели події,
все минуло — й не настане.
Волі свіжий вітер віє, —
і народ вас судить, пане.
Що ж, ходімо. Недалечко,
за оцим осіннім гаєм,
у сусідньому містечку
ваша доня вас чекає“…
Над високою сосною
золотистий промінь бризнув,
а в блакиті, як весною,
раптом жайворонок свиснув.
І живе тепер щасливо
Ясь малий, дружить з бійцям.
А ночами, ніби диво,
вілла світиться огнями.
Тільки там не шляхта п'яна
до зорі тепер гуляє, —
пісня ллється полум'яна,
слово сталінське лунає.
1939 р.
