Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/50

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 СОНЕТИ


КНИГИ

„Книга – морська глибина…“
І. Франко 


Бува: не можеш ні робить, ні спати.
Проходить ніч повільно по землі,
а ти засвітиш лампу на столі
і ждеш чогось у затишку кімнати.

Іскрить сніжок на вікнах синюватий,
сюрчить цвіркун під грубою в теплі.
А поруч — книги, мудрі вчителі,
стоять рядами, поступу солдати.

Перебігаєш зором їх ряди
і ніби чуєш голоси знайомі:
„Мужній, товаришу! За нами йди!

Взнавай шляхи відомі й невідомі!“
І хоч би як за день важкий знеміг,
ти знову чуєш повінь сил нових.

1941 р.