Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ПІСНЯ

Друзі! Знов запахло степом,
чебрецем і кашкою.
Знов весна бринить під небом
жайворонком-пташкою.

Знов осо́кір сипле цвітом
на дорогу вибиту.
Знов ясна блакить над світом,
хмарка — парус нібито.

Знов чекає Мері Джона
із сітями повними.
Хвиля в берег б'є солона,
гомонить із чо́внами.

Доріжками, вовчим слідом,
лісом, між ялицями
із манками ходить Дідель,
розмовляє з птицями.