Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


РОЗДУМ

Тече життя. І рік невпинний плин.
Все дальші обрії впадають в вічі.
І хочеться дійти нових вершин
і в річку часу уступити двічі.

Безсмертя!.. Мить прекрасна, зупини
утілься, як у мармурі, у слові
і клич любить дерева смарагдові,
і сонце, й вітер. Непідкупно, скрізь

серця великі слав, відважні й чисті,
що світять людству, мов дорогов(нерозбірливий текст)
прослав життя, зови в майбутнє
і відкривай нам далі променисті.

Прослав діла людей, в яких висо(нерозбірливий текст)
а мисль багата, як народна ни(нерозбірливий текст)
Вітає їх земля моя щаслива (нерозбірливий текст)
І славить у піснях кобзар, (нерозбірливий текст)