Цю сторінку схвалено
ЧЕКАННЯ
Ходять хмари краєм неба,
і летить за вітром птиця.
Ніч заходить, а до тебе
сон не йде, тобі не спиться.
Ждеш: доріжкою із саду
прийде друг твій довгожданий
і твою глуху досаду
зніме з серця, як оману.
І почне просту розмову,
про близьке, про те, що любим,
і назве в розмові знову
щиро й просто другом любим.
І впаде те слово в душу,
добротворне і цілюще,
мов той дощ, що пада в сушу
уночі на сад цвітущий.
Сухумі.
