Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ДРУГОВІ

Гудуть дуби. Ту мудру їх розмову
чи розумієш, подруго моя?
Життя шумить, як бір старий дубовий,
де ясен мій і де сосна твоя.

Нехай надходить осінь, сніг, завії,
хай листя в'яне й тихо опада, —
росте, шумить навколо й зеленіє
поміж дубами парость молода

і, прагнучи до сонця, в високості,
все вище, вище підійма гілки.
І, глядя на дубки високорості,
гудуть широколисті старики.

1940 р.