Сторінка:Михайло Рудинський. Архитектурне обличчя Полтави. Полтава. 1919.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


звісним ожівальним склепінням. Для надання тої імпозантности зовні увага архитектів прямувала до розвинення чола (фронтона). Так знялися над латинськими церквами дві башти фронтона.

Треба зауважити, що в той же час найбільшим утвором Відродження в архитектурі були куполи Брунелєскі і Бонаротті в соборах S. Maria del Fiore і св. Петра.

Цілком инше стояла справа з храмами в формі православного рівнобічного хреста, так само розвиненого з грецько-римської форми базіліки трансептованої як раз посередині. 3'язана в своїх розмірах хрестообразна церква православна центром своїм мала баню. Одже для розвинення бані, як такої, православне будівництво давало такий необмежений простір, якого латинська архитектура дати не могла.

В цьому полягає розгадка того явища, що бароканський стиль мав таке незвичайне розвинення в нас на Україні. І ніде — ні на заході Европи, ні в Москві — в церковному будівництві бароканський стиль не дав таких благородних і прекрасних будівель, як на Вкраїні. Причин до його розвинення у нас було багато. Не менш інтересним являється і те, що красна лінія бароканської камяної бані утворилася так під західно-европейським впливом, як і з готової вже форми бані наших деревляних церков.

Новітнім для наших храмів було лише розроблення чола й порталу — цілком західно-европейський вплив, але й тут для того впливу був певний грунт[1].

Бароканський стиль не був для нас таким чужим стилем, як скажемо старовізантійський.

Там, де було сліпе наслідування західно-европейським (в польській призмі) взірцям, бароканський стиль давав храми з однією банею в центрі і двома банями-баштами по фронтону. Але ж таких церков (вони були і в дереві) порівнюючи дуже мало. За те переважна більшість кам'яних церков тієї доби є п'ятибанної системи, бо ніде ідея одного завершуючого купола не давала такої спокуси його розроблення, так само як і злиття кількох бань (п'яти) в одну стройну групу, щільно з'язаних між собою, як у нас на Вкраїні. (Видубицький монастирь, церква на економичних воротах). Ніде инде архитектурна маса церкви не відповідала ідеї стройности цілого, як іменно п'ятибанна українська

  1. Порівн. В. Щербаківський Архитектура у ріжних народів і на Україні. Стор. 226.