Сторінка:Михайло Рудинський. Архитектурне обличчя Полтави. Полтава. 1919.pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


кина в сьому відношенні цілком виїмкова, і його діяльність можна рівняти хіба до ролі Рішел'є в Одесі.

Жаден з провінціяльних городів, і не тільки України, не може дати нічого подібного до круглого Олександрівського пляцу, від котрого розбігаються довгі і рівні (хоча й завузькі) вулиці. Жаден з провінціяльних городів не може вказати в своїх межах остільки витриманої в смислі архитектурному частини, як Олександрівський пляц, одбудований в одному стилі.

Кн. Куракин привіз з собою симпатії до того Петербурзського стилю, законодавцем котрого був Ґваренґі, а найяскравішим виразником в часи Олександра І — Россі. Захоплення новим стилем було незвичайне, і ніде він не мав такого разпросторення і такої викінченности форм, як в межах Росії, і особливо на Вкраїні, де так багато треба було будувати. Щасливою відмінністю його являється, по-перше, те, що благородством своїх ліній, відсутністю того, що звуть „криком“ і цілковитим спокоєм мас, він повершує всі инші стилі, ніколи не ображаючи, ніколи не докучаючи; по-друге, маючи основою своїх форм строго виміряні прямокутники і півкружжя, широко користуючи з найкращої архитектурної форми, знайденої людиною — портиком і кольонами, з minimum'ом ліплених окрас — лише по-над вікнами і дверями, з єдиною метою виділити їх з рівної кладки стін — empire з однаковим успіхом можна прикладати і для збудування паляцу (Батурин, Ляличі, Сокиренці Галагана, Диканька Кочубея) і до церков (Собор в Кремінчуці) і до потреб горожанської архитектури (Київський Універзитет, Окружний суд у Полтаві) і до отелів-особняків (дім Гудим-Левковича в Київі, Дворянський дім у Полтаві, Губернаторський дім у Полтаві).

Нарешті, він так само легко виявляється в дереві, як і в каменю (провінціяльні будиночки дворян, дім на розі Петровського пляцу і Дворянської вулиці в Полтаві).

Всі основні елєменти стилю складають собою те найпростіше, що близько й відомо кожному. Контури його виступають на тлі заднього пляну, як яскравий утвір людини, без претенсій, але ж як цілковита протилежність природі, як ясно викреслені прямі лінії серед хаоса кривих.

Базою, звідки кн. Куракин намірявся вводити в Полтаву-містечко Полтаву-город, був окреслений ним круглий Олександрівський пляц,