Сторінка:Михайло Рудинський. Архитектурне обличчя Полтави. Полтава. 1919.pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


портик входа замалий. Чисто петербурзський будиночок, десь з Васильовського Острову чи Казанської вулиці, з типовою для Петебургу покраскою стін (брудно-жовта), уявляє собою дім поліцейського управління.

Архитектурне обличчя Полтави. 1919. № 13. Портик Кадетського Корпуса з Олександрівського саду.png
№ 13. Портик Кадетського Корпуса з Олександрівського саду.

Кадетський Корпус, збудований значно пізніще (1840), в порівнянні з вищенаведеними, сильно програє так своєю казарменою покраскою (червоне з білим), як і незвичайно грубим і цілком неприпустимим для стилю — нехай і пізньої доби — обробленням карнизу.

Бажання кн. Куракина, по словах кн. Долгорукаго, „сдѣлать Полтаву в малом видѣ Петербургом“ спонукало його заходитися коло збудування пам'ятника, якого потребує центр великого круглого пляцу.

Пам'ятник „Слави“ було задумано en grand. Проект пам'ятника, в тому ж стилі, зроблено славнозвісним архитектом епохи Thomas de Thomon'ом, бронзові окраси до нього відомим скульптором Федосом Щедриним.

Після Олександрівського пляцу з ампірових будівель в першу чергу треба назвати „Богоугодное Заведеніє“ (жовті стіни, білі кольони), дім проти пам'ятника Келлену, де нині пожарна команда — чудесний