розі Петрівської і Гоголевської, де нині Европейський отель; дім на розі бульвара Котляревського і Петрівської вулиць; дім на розі вул. Котляревського і вул. Шевченка, попсований по фронтону, де нині Гімназія п. Вахніної; дім на розі Гоголевської вулиці, проти Публічної Бібліотеки, з чудесними кахляними печами в середині, де нині столова п. Теплової, і ряд инших.
Окремо стоїть згаданий раніше деревляний домик на розі Дворянської і Петрівського пляцу. Далі йде безконешна низка будинків, як от епархіяльний дім (Ново-Петрівська вул.), корпуса жіночої епархіяльної школи, будинки I ґімназії, дім Олександрівського притулку, Любощинських (Келенський проспект) і т. и., що несуть на собі всі ознаки стилю. Побудовані в 40-60 роки і пізніше вони все ще виходять з того джерела, що почало бити за часів кн. Куракина.
А коли ви почнете уважно приглядатися до окремих маленьких домиків Полтави, так ясно покрашених в жовту, синю, блакитну, зелену й рожеву фарби з характеристичним обробленням вікон, виступаючими не поверхні стін карнизами і подекуди пілястрами, майже ніколи не закрашених і завше білих — ви пізнаєте в них відгомін столичного стилю і змушені будете погодитися з тим, що міщанська архитектура і досі живе тими забутками, що їх лишив по собі буйний цвіт ампірових будівель часів перших ґенерал-ґубернаторів.
Обов'язкова для Петербурзського ампіру вимога красити стіни жовтою, блакитною, рожевою і зеленою фарбою (для читкости рисунка білої кольонади й оздоблень, які пропадали би в безсоняшному Петербурзі) впала на засвоєну споконвіку українську звичку мазати хати, і в дружнім співробітництві вони врятували Полтаву до останнього часу від осоружних „кірпічних“ домів.
І коли од тихих полтавських вулиць в бік од Пушкинської чи Шевченківської ви надходите до „центру“ — хіба ви не почуваєте неприємного вражіння від не крашених „кірпічних“ будинків типу Громадської Бібліотеки, де міститься „Хуторянин“, іменно тому, що вони є чужими для ваших очей, призвичаєних до м'ягких красок міщанських домиків, таких затишних і чепурненьких, з милими карнизами над вікнами?
Подекуди тії карнизи незвичайно наївні. Давно вже забуто прінціпи
