Цю сторінку схвалено
Вітер обскрібує спини гір.
Вітер забиває віддих.
Вітер нас, зблідлих,
оскелює — хижий звір.
Вітер осклянив будинки.
Вітер серце проймив.
Вітер станув навшпиньки
і нас забив.
Вітре, замкнув мені дух ти!
Обкрижанив ограду.
Розсипав між нами зраду…
Вітер окайданив бухту… —
20 — XII. 916. Владівосток.
ВІТЕР