Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/121

Зігнута постать хінця на фоні снігової

куряви

на обвітрених схилах знеможених гір

блідосиньому вітру гостинно-похмурому
не вір.
Я думаю про вас, невідомі й непотрібні
 нікому, струпи,
про вас — живими — думають може лиш

десь за далеким Чіфу.

Ви розумієте? — Ви — тільки мізерні

 замерзлі трупи
що рухались по вулицях, оглядаючись,
 ніколи не чувши про пиху.
А ще я мислю про вас незамерзлих —
 брудних і численних
біля рідного моря, в долинах, край гір,

верховин —

великих в майбутнім, таємничою долею

благословенних,

що діткнуть до життя довічного — наш

загин.

21 — XII. 916. Владівосток.

ЗІГНУТА ПОСТАТЬ ХІНЦЯ