Цю сторінку схвалено
Був натовп — розповідали. Була вона.
А я никав по горах, по брудних улицях.
Мене ворушила туга, як сталь міцна,
і я почував, як моє серце скулиться.
Мала розмову — казали. Була легка
і вела політику досить владно і тонко.
У рухах — жвавість і стриманість в думках, —
взагалі трималась, як амазонка.
Але це — дурниці, я розумію.
Проблукаю до ранку. Повернусь на світанні.
Знайти вихід з цієї ситуації зумію.
Сміється той, хто сміється останній.
14 — II. 917. Владівосток.
АМАЗОНКА