Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/133

Кохання не любить щирости —
кохання любить гру
В нім — безліч мук і крихта милости,
а зрештою від нього я умру

Хто казав, що для кохання йдуть на

ешафоти?

Хто казав, що кохання — то є єднання

душ?

Ах, не нагадуйте і не підходьте до мене доти,

доки я не зміцнію і не скажу: не руш!

А може тому, що вже витислись соки…
Може тому, що сонце зміняли на зорі

реклям?.

Роки ж ідуть — ідуть же наперед роки?

І взагалі — нам не знищити ж плям?

Так гниє і валиться, зоставляючи прирости,
свою виснаженість кидаючи моралі, добру.
Кохання не любить щирости —
кохання любить гру.

16 — II. 917. Владівосток.

ЗОРІ РЕКЛЯМ