Цю сторінку схвалено
З експресовітром я товаришую.
Він вільний і зі мною бачиться завжди.
Слова безсловесні — заклику — чую,
вони проймають, щоб мою душу взнав ти.
А ще краще в обіймах тихої пітьми.
Тоді бренять лише найдальші струни.
За поворотом зникають відьми.
Буруни.
5 — І. 914. Київ — Батиєва гора.
ЕКСПРЕСОВІТЕР
