Цю сторінку схвалено
Дивлюсь на вулицю крізь мутне вікно.
Бухта, як завше, в диму.
Іноді блисне туга — чому я не в Криму?
А загалом — болить зуб і мені все одно.
Червоний стяг тріпоче над вікном.
Мов гусак, надувшись, рушив катер.
В голові бренять мотиви з Лізістрати,
а з вокзалу зареготавсь ґном.
Сміються, регочуться ґноми над нами —
над нею — там, наді мною — тут.
Перед очима — листів повернутих жмут.
Ах, я не знайду аналогії з моїми думками!
Але болить зуб і мені все одно.
І я все думаю: чому я не в Криму?
Бухта в диму.
Дивлюсь на вулицю крізь мутне вікно.
7 — IV. 917. Владівосток.
АНАЛОГІЇ