Цю сторінку схвалено
Щорана я роблю моціон
і зустрічаю неодмінно.
А над вечір — ми біля бухти незмінно
і на нас дивиться Оріон.
Тоді стає вогко і якось незатишно.
Щока до щоки за теплом нагинається.
Наша пляма з фоном зростається
і не камінь тільки тому, що дише.
Мови тихість і доторку м'якість.
Далі надходе час розстання.
Бухта спить. Далеко до світання.
Завмирає і тане зляканість.
13 — IV. 917. Владівосток.
НАША ПЛЯМА