Цю сторінку схвалено
День погожий ясний омріяний
щасливий і обезнадіяний.
Без шляхів і мети
я — мов ти.
Боже, досить цих блисків і пахощів!
Я закашлявся в прані.
Іду в кущі
богом стану.
Лежу. Душа між гір
понад Сучаном.
І я, і квіти, і птах, і звір —
прочани.
29 — IX. 917. Сучан.
ПРОЧАНИ