Цю сторінку схвалено
Кілька маленьких вражінь
проводив на вокзал сестру
був м'якенький ранок ми загострились на
вітрі
лінощі
але згадувалось в голові.
На Ромодані вогко й слизько
побіг купити газету й квитки
небо змутніло, було таке облудне, було
так близько
рушницями жупаносвитки
в чудернацькій уніформі.
В зустрічнім потязі зустрів давнього
знайомого
мною нещодавно кинутих
сісти у вагон
в протилежний
бік полинути
до чужих далеких рідних милих берегів.
Але ми стиснули руки
і я в Кибинці.
XII. 917. Кибинці.
МОМЕНТ