Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/225

Скільки, скільки пожовклих зшитків,
скільки пожовклих мрій!
Дорогі, рівненькі рядочки — серця мого 

відбитки,

юнацькі благословіння Неіснуючій Сестрі.

З червоними краями, в цератових

палітурка́х,

вони містять душі гострий розвиток.

Ви, мої сторінки, серце моє — в замках…
Перший і останній зшиток.

ПОЖОВКЛІ ЗШИТКИ