Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/231

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Сходив останню папіросу випалити,
місяця й зорь — нема, нема.
Останні молитви давно вже вимолито,
хутко пройде зима.

Потім — літо і моя осінь.
Все так неясно, але нагадує бурю.
Я почуваю сміливість в голосі
і заздалегідь брови хмурю.

Здійметься метушня нечувана.
Під сонця плигами зажмурся!
Бо швидко прийде звіт недумання
у ясносірій палітурці.


ПОПЕРЕДЖЕННЯ