Перейти до вмісту

Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/55

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Дивлюсь на гори із вікна
на простір дикий ції пустки
і пригадалася вона
забилось серце хутко хутко.

Згадались тіні теплий присмерк
і світло милої кімнати
і серця бої серця тиски
умовностей невільні ґрати.

Не знаю може ждеш і досі
і мнеш зів'ялі вже троянди
троянди уплітаєш в коси
троянди палиш в серця гарті.

І я в обіймах ції пустки
дивлюсь на море з струмкоскелі
а серце б'ється хутко хутко
в цій обезженщеній пустелі.

16 — IV. 915. Владівосток.


ОБЕЗЖЕНЩЕНА ПУСТЕЛЯ