Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/96

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Я залишив писульку на могилі Розалії
душі пелюсток
я завтра піду щоб збирати конвалії
найсумніший цвіток.

Щоб збирати конвалії — серця самотного
білі квітки
серця забитого серця скорботного
кавалки.

Може надія там знов зажевріється
в рожевих блиска́х
може знов серце самотне зогріється
в веселки бризка́х.

Уранці піду на могилу Розалії
буде писулька її у вінку —
хочу і прагну я бур вакханалії
хочу вловити я мрію легку.

19 — IX. 916. Владівосток.


НА МОГИЛІ РОЗАЛІЇ