без цих штучних слів, стараючись повернути речення так, щоби замісць того іменника стало дієслово, напр.: в яких відносинах він до тебе? — як він ставиться до тебе?
Вірватися = моск. оборваться, а не — ворваться.
Вломитися = моск. сломаться, а не — вломаться. Вірватися може шнурок, мотузок, а вломитися — гиляка, драбина. Отже сказати, як це було колись в „Раді“: грабіжники вірвались у хату... їх вломилося шестеро — це буде дуже прикрий і гидкий московізм.
Вид = моск. лицо. Ні в якому разі не можна вживати таких московізмів, як: „поставив йому на вид“, або: „вивісити спис членів на виду“, бо як це перекласти назад на московську мову, то вийшло-б: „поставилъ ему на лицо“, „вывѣсить копье членовъ на лицѣ“. По нашому буде: поставив йому під увагу, виставити список членів на передньому місці.
Воздух. Цього слова нам дуже боятися не треба; воно старо-слав’янське (воздушки у церкві), вживає його й наш народ у Галичині та Гуцульщині; не слід його скрізь заміняти словом повітря, бо воно у нас має трошки инше значіння, ніж польське powietrze: морове повітря, пішло якесь повітря на птицю (як іздихає птиця), повітрям тут смердить; геть заповітрили мені хату, аж усидіти не сила, — жалілися селяне після того, як ім зробили дезінфекцію
16
