Сторінка:Модест Левицький. Паки й паки. Про нашу літературну мову. 1920.pdf/59

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Зголосилося на цей заклик п’ятьох (zgłosiło się... pięciu) замісць: озвалося, відгукнулося чи згодилося п’ятеро.

Злочин на особі о. Юрика... Ходити на університет і т. ин.

Найвища Рада узгляднила (uwzględniła) замісць: взяла на увагу, або-що.

Виператися того вчинку (wypierać się). Чому не: відрікатися?

Просити о попертя (o poparcie). Чому не: просити помочі?

Вертати там, відки приїхав (вертатися туди).

Діткненний хоробою (dotknięty cgorobą). Хворий, недужий?

І так без кінця-краю майже у всякому числі галицьких („зглядно“ і американських) газет і журналів. Завзято змагаються Галичане з польськими заборчими намірами і з полонізацією, але, самі того не помічаючи, так полонізують українську мову, що ледве чи могли-б вороги-Поляки так „гарно“ це зробити.

* *
*

Не слід, на мою думку, заводити в письменство такі провінціализми, як неправильні відмінки дієслів: ходе, носе, просе, купе, злупе — замісць: ходить, носить, просить, купить, злупить, так само, як: пишеть, хочеть — замісць; пише, хоче.

57