Сторінка:Модест Левицький. Паки й паки. Про нашу літературну мову. 1920.pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


обійтися не може: театр, телєґраф, культура, елєктрика, елємент, кредіт, кооперація, радій і т. ин. Їх однаково розуміє і Француз, і Грек, і Німець, і всякий Славянин. Иноді можна утворити своє власне нове слово: літак замісць аероплян, самохід замісць автомобіль; але далеко в цьому не слід заходити і не варто переміняти слова, що вже більш менш здобули собі права у нашій мові, напр. фотографія, елєктрика, спорт; замісць них де-хто хоче поставити невдалі новотвори: світлина, громовина, змаг; такі спроби можуть дійти до смішного і дати нагоду для глузування дурним „лоботрясамъ“, ворожим до нашого національного відродження; їх особливо багато серед Московців, що загадом усі — фанатичні прихильники „єдиної-неділимої“.

Отже не про ті неолоґізми кажу я, а про ті, зовсім непотрібні нам, московські й польські слова, тому непотрібні, що ми маємо свої власні, ще кращі. Наприклад:

Борба = боротьба, борня, змагання.

Бочонок = барило, барильце.

Бумага = папір.

 „На що стали на папері
 Сумними рядами“. Шевч.

Відворотний = гидкий, огидний.

Вірьовка = мотузок, мотузка. (Я волів-би вже шнур, шнурок, хоч воно з німецького).

Вкінці = нарешті, остаточно.

7